Е. Іглі та С. Счесни (Eagly, A.H. & Sczesny, S., 2008) зазначають, що поряд із гендерними стереотипами (тобто стереотипами чоловіків та жінок) існують і стереотипи лідерства, що є чи не найбільшою проблемою професійної реалізації жінки.

Традиційні стереотипи лідерства є переважно маскулінними з особливим акцентуванням на ділових якостях. Цей акцент, як зазначають дослідники, не дивує, беручи до уваги те, що більшість людей, які обіймають лідерські позиції є чоловіками.

Стереотипи лідерства у взаємооцінних ставленнях виявляються, у першу чергу на основі зовнішньої атрибуції. Було встановлено, що у ситуаціях прийому на роботу, посадового підвищення провідну роль відіграє зовнішність посадових кандидатів, міра відображення традиційно маскулінних та фемінних якостей, манера вдягатися, позиціонувати себе (S. Sczesny). Так, у одному з класичних гендерних досліджень було виявлено різну міру «задоволеності» кандидатом на посаду в залежності від зовнішнього вигляду. Кандидати, що позиціонувалися як маскулінні (манера вдягатися, зовнішність, зачіска), оцінювалися як більш відповідні до посади лідера, як більш компетентні та професійні.

З метою перевірки таких результатів дослідження в умовах вітчизняної вибірки була проведена фокус-група, за результатами якої були виділені класичні характеристики зовнішнього вигляду маскулінних чоловіків, маскулінних жінок, фемінних чоловіків та фемінних жінок.

Подібна методика дослідження дозволила прослідкувати за дією стереотипів лідерства у взаємооцінних ставленнях, а також визначити залежність психологічних оцінок людини від її статі та гендерної ідентичності, прослідкувати за тим, як зовнішній вигляд потенційного кандидата на посаду впливає на психологічну оцінку його працедавцем.

Для дослідження стереотипів лідерства у самооцінних ставленнях була використана авторська модифікація методики ДДО (автор Є.О. Клімов). В основу методики покладені самооцінні та поведінкові характеристики, що згідно досліджень входять до психологічного портрету успішного лідера. Зміст методики включає в себе репрезентації традиційних самооцінних і поведінкових психологічних якостей успішного менеджера як-то ініціативність, амбіційність, наполегливість, збереження субординації, відповідальність, цілеспрямованість, тощо та їх антагоністів. Респондентам пропонувалося вибрати один із можливих варіантів професійної поведінки в залежності від власних очікувань та вподобань.

Методика дозволила визначити самооцінку лідерських якостей респондентів, прослідкувати за гендерними відмінностями у самооцінках, за залежністю самооцінок від параметрів статі та гендерної ідентичності.

Результати дослідження феномену стереотипів лідерства (think manager – think male stereotype) та їх вплив на самооцінні і взаємооцінні ставлення особистості демонструють численні психологічні особливості сприйняття лідерських якостей іншої людини в залежності від її статі та характеристик гендерної ідентичності, що виявляються у зовнішності та манері «тримати себе».

Зовнішній вигляд потенційних «кандидатів» на лідерські посади розглядався нами як основоположний у зв’язку з тим, що візуальний канал є джерелом 65% інформації, що сприймається, а також з огляду на зростаюче значення резюме з фотокарткою, що, як показують сучасні дослідження, реально збільшує/зменшує шанси працевлаштування. Результати доводять пряму і лінійну залежність позитивних оцінок «кандидатів» від міри презентації ними традиційно маскулінних (мужніх) характеристик.

Численні гендерні відмінності також були виявлені у самооцінках лідерських якостей жінок і чоловіків. Було встановлено, що чоловіки значущо вище оцінюють власні лідерські якості, ніж жінки. Менш значимі закономірності було виявлено під час аналізу впливу гендерної ідентичності на самоописи респондентів. Є всі підстави говорити про те, що традиційно маскулінні якості та риси характеру виявляються більш значими ніж фемінні в умовах суспільства з перехідною ринковою економікою.